Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Крупеня В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Каук О. І. Ефективність ноотропних препаратів при корекції когнітивних порушень у дітей і підлітків з захворюваннями щитовидної залози [Електронний ресурс] / О. І. Каук, В. І. Крупеня // Український вісник психоневрології. - 2012. - Т. 20, вип. 3. - С. 102-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2012_20_3_90
| 2. |
Крупеня В. І. Внесок лабораторії сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти у розвиток первинної медико-санітарної допомоги [Електронний ресурс] / В. І. Крупеня, О. В. Жук, Н. В. Просоленко // Сімейна медицина. - 2015. - № 6. - С. 30-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_6_9 Висвітлено історію функціонування наукової лабораторії сімейної медицини у складі Харківської медичної академії післядипломної освіти. Стисло представлено історію її утворення, наукову тематику, основні наукові результати та досягнення, які засвідчують значення лабораторії в ефективному розвитку сімейної медицини і системи управління її якістю та доступністю.
| 3. |
Сердюк О. І. До 90-річчя кафедри соціальної медицини, управління та бізнесу в охороні здоров’я Харківської медичної академії післядипломної освіти [Електронний ресурс] / О. І. Сердюк, Н. В. Просоленко, В. І. Крупеня, Б. А. Рогожин // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2016. - Т. 2, № 2. - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2016_2_2_4
| 4. |
Хвисюк О. М. Науково-методичний супровід розвитку первинної медико-санітарної допомоги в Харківській медичній академії післядипломної освіти [Електронний ресурс] / О. М. Хвисюк, О. І. Сердюк, О. А. Короп, В. І. Крупеня, Н. В. Просоленко // Україна. Здоров'я нації. - 2016. - № 1-2. - С. 203-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2016_1-2_44 Мета роботи - обгрунтувати значення науково-методичного супроводу розвитку і функціонування системи первинної медико-санітарної допомоги. За роки діяльності лабораторії сімейної медицини виконано 3 науково-дослідні роботи, видано і впроваджено 8 методичних рекомендацій, 4 інформаційні листи, отримано 6 патентів, 11 нормативно-методичних документів, 31 нововведення та отримано понад 150 актів про впровадження. За матеріалами проведених науково-дослідних робіт захищено 1 докторську і 3 кандидатські дисертації. За участю лабораторії сімейної медицини проведено II з'їзд лікарів загальної практики - сімейних лікарів України, наукові досягнення лабораторії сімейної медицини висвітлено в матеріалах з'їздів Всеукраїнського лікарського товариства, конгресів Світової федерації українських лікарських товариств, з'їздів сімейних лікарів і майже всіх українських науково-практичних конференцій із питань розвитку і функціонування сімейної медицини. Висновки: результати діяльності лабораторії сімейної медицини свідчать про активну науково-методичну роботу щодо розвитку й функціонування первинної медико-санітарної допомоги.
| 5. |
Сердюк О. І. Аналіз деяких показників громадського здоров'я, системи охорони здоров'я і медичної освіти в Харківській області [Електронний ресурс] / О. І. Сердюк, О. А. Короп, Н. В. Просоленко, В. І. Крупеня, Б. А. Рогожин // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 3. - С. 227-231. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_3_41 Мета роботи - провести аналіз стану та змін деяких показників громадського здоров'я, системи охорони здоров'я і медичної освіти в Харківському регіоні за 2012 - 2016 рр. За 2012 - 2016 рр. у Харківській області визначається від'ємний природний приріст населення внаслідок збільшення рівня смертності населення та зменшення народжуваності. Захворюваність населення Харківської області і поширеність хвороб протягом останніх п'яти років відстають від загальноєвропейських показників і залишаються вищими за середні в Україні. В області спостерігається негативна динаміка показників забезпеченості населення медичними кадрами, проте система охорони здоров'я Харківської області містить понад 220 потужних закладів практичної охорони здоров'я, 3 вищі навчальні медичні, 9 науково-дослідних інститутів, Військово-медичний клінічний центр, медичні установи Міністерства внутрішніх справ України, оздоровчі заклади і курорти акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця". Висновки: система охорони здоров'я і медичної освіти Харківського регіону є достатньою базою для виконання основних завдань державної і регіональної політики щодо впровадження реформи системи охорони здоров'я.
| 6. |
Сердюк О. І. Методологічні аспекти аналізу інтегральної ефективності діяльності закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу [Електронний ресурс] / О. І. Сердюк, О. А. Короп, Н. В. Просоленко, В. І. Крупеня, Б. А. Рогожин // Україна. Здоров'я нації. - 2018. - № 3. - С. 78-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2018_3_15 Мета роботи - обгрунтування методологічних аспектів аналізу інтегральної ефективності діяльності закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу. Статистичний, аналітичний, експертний, системного аналізу та системного підходу. Розроблена методологічна модель аналізу ефективності діяльності закладів охорони здоров'я з визначенням пріоритетів, мети їх діяльності щодо досягнення певного рівня якості роботи за кожним пріоритетом, критеріїв ефективності діяльності та методів дослідження медичної, соціальної та економічної ефективності. Визначені об'єкти (пріоритети) щодо аналізу ефективності діяльності закладу охорони здоров'я представлені 3 складовими - пацієнтами, закладами охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу та фінансами цих закладів охорони здоров'я. Висновки: важливою особливістю оцінки інтегральної ефективності діяльності закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, є її визначення методом дослідження соціальної, медичної та економічної ефективності. Наведені методологічні аспекти вивчення інтегральної ефективності, що є основним інструментом забезпечення реалізації управлінських рішень, відповідають вимогам доказової медицини, здійснюються з використанням методології системного підходу і методів системного аналізу і максимально відображають реальний комплексний стан організації діяльності закладів охорони здоров'я.
| 7. |
Крупеня В. І. Дослідження впливу особистісних якостей викладача на засвоєння матеріалу майбутніми лікарями [Електронний ресурс] / В. І. Крупеня, Н. В. Просоленко, О. І. Каук, К. В. Землянський // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2018. - № 3. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2018_3_5
| 8. |
Котвицкая А. А. Анализ фармацевтической составляющей системы экстренной медицинской помощи в Украине [Електронний ресурс] / А. А. Котвицкая, И. В. Кубарева, Л. А. Карпенко, Н. Б. Гавриш, Н. В. Чмыхало, В. И. Крупеня, В. Ф. Забашта // Вісник фармації. - 2019. - № 1. - С. 39-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2019_1_10 Мета роботи - визначення ролі фармацевтичної складової екстреної медичної допомоги в Україні. Для реалізації поставлених завдань дослідження використовувались методи інформаційного пошуку, контент-аналізу, прийоми порівняння та узагальнення. Досліджено організаційну структуру екстреної медичної допомоги в Україні. Деталізовано, що субпідлеглими структурними підрозділами Управління екстреної медичної допомоги та медицини катастроф при МОЗ України є відділ догоспітальної і госпітальної екстреної медичної допомоги та відділ координації та забезпечення медичної допомоги під час антитерористичних операцій, надзвичайного та воєнного стану. Охарактеризована методика формування переліку лікарських засобів для оснащення служби медицини катастроф, в основу якого закладені нормативи комплекту медичного обладнання для надання медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях, розроблених ВООЗ. Конкретизовано формування відомчого резерву лікарських засобів і медичних виробів, при цьому встановлено, що наповнення, поповнення і заміна лікарських засобів здійснюються за рахунок вітчизняних виробників і імпортних поставок активних фармацевтичних інгредієнтів, перелік яких у сукупності охоплює близько 60 фармакологічних груп специфічного і широкого спектра дії. Проведено аналіз діяльності фармацевтичної складової Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у різних режимах функціонування. Висновки: результати проведеного дослідження фармацевтичної складової системи екстреної медичної допомоги в Україні та деталізація її організаційної структури дозволяють підкреслити актуальність комплектації мобільних формувань служби медицини катастроф нормативними запасами лікарських засобів і медичного обладнання, ефективність використання якого в умовах режимів підвищеної готовності і/або надзвичайних ситуацій забезпечать комплекс заходів, спрямованих на своєчасне, повне і безперебійне забезпечення медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном лікарняних закладів, медичних формувань і населення країни.
|
|
|